Володимир Гонський - Україна

Пісню на слова з вірша Василя Симоненка виконує Володимир Гонський. Запис зроблено 5 грудня 2010 року у селищі Бородянка, Київської області в рамках заходу “Памяті борців Холодного Яру“. Задивляюсь у твої зіниці, Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір’ю побуть на самоті. Рідко, нене, згадую про тебе, Дні занадто куці та малі, Ще не всі чорти живуть на небі, Ходить їх до біса на землі. Бачиш, з ними щогодини б’юся, Чуєш - битви споконвічний грюк! Як же я без друзів обійдуся, Без лобів їх, без очей і рук? Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Громотить над світом люта битва За твоє житт