Дмитро Гнатюк - Пісня з полонини

Сонце сіло за горами Та й за Верховину, А гуцул давно чекає Кохану дівчину. Приспів: Пісне з полонини, Полинь до дівчини! Розкажи, як я кохаю, Як її чекаю. Так запали в душу коси, Стрічками обвиті, Як волошки, сині очі - Єдині на світі.