Люди, як птахи

В’ячеслав Умнов Люди, як птахи Люди і птахи. Птахи і люди. Синява дахом. Зелень навсюди. Серце лоскочуть речення стислі. Важчають очі долею висі. Крила підйому. Зранені крила. Лет карколомний. Розмаху сила. Ген понад крони, гори і хмари! Луни бездомні -- дзвонів удари. Сонячна плаха губить і будить. Люди, як птахи. Птахи, як люди. *******