Ґорґішелі - Велосипед неба

Холод віє в ніч, закриває смутком сльози, Цей холодний вітер ночі, як твої ніжні очі. Забери мене, дощу синій, дощ болючий, Ми зіллємся в тіло неба, а хмари - в поцілунки! Велосипед неба - ночі, ти мене забери, Велосипед неба - ночі, ти мене забери! Наче сірий птах злітає в небо мрія, Як не було тебе, тебе нема, вітер віє. Я іду туди, на шляху колючі зорі, Це ж болить, прошу, знайди, Бо потону в свому морі! Велосипед неба - ночі, ти мене забери, Велосипед неба - ночі, ти мене забери! Велосипед неба - ночі, ти мене забери, Велосипед неба - ночі, ти мене забери! Велосипед неба, велосипед неба, Велосипед неба, велосипед неба... Неба, неба, неба...