Жаби

Украинский с нуля: образовательный проект Заняття 16 () Вправа 4. Герменевтика Григорій Сковорода. Байка «Жаби» Коли висохло озеро, Жаби пострибали шукати собi нового житла. Нарештi всi вигукнули: — Гой, яке величезне озеро! Воно буде нам довiчним житлом! І плеснулись разом у нього. — А я, — сказала одна, — вирiшила жити в одному iз джерел, що наповнюють це озеро. Бачу онде зарослий лiсом горб, який посилає сюди струмки; сподiваюся отож, що знайду там i добре джерело. — А навiщо, тiтонько? — спитала молоденька Жаба. — А тому, голубонько моя, що струмки можуть потекти в iнший бiк, а це озеро може, як i попереднє, висохнути. Джерело ж для мене завжди надiйнiше калюжi. Сила. Всяке багатство зможе висякнути й висохнути, як озеро, лише чесне ремесло зостається непослабним джерелом бiдного, але безпечного iснування. Який безлiк багатіїв щодня перетворюється на жебракiв! У цiм кораблетопленнi єдина лише гавань — ремесло. Найбiднiшi раби народжуються вiд предкiв, що жили в калюжi великих статкiв. I недаремно Платон сказав: «Усi королi — з рабiв, а всi раби походять з королiв». Це буває тодi, коли пан усього — час — знищує багатство. А знаємо ж, що всiх наук голова; око й душа — це навчитися жити порядним життям, заснованiм на законi вiри й Божого страху, як на вiдправному пунктi. Це i є основа й джерело, що породжує струмки цивiльних законiв. I є воно каменем для стiн тим, хто бажає збудувати благословенне житло. Цього каменя твердiсть мають у собi для користi всi посади й науки, а вони тримають суспiльство у гараздi.