Герої не вмирають! Ти вічно житимеш у наших серцях!

Свіча горить і пам’яті сльоза Додолу з неї краплями стікає... Земля ридає,плачуть небеса, Село Героя з почестю ховає... Незнав же він,що їде назавжди Із дому рідного на ту війну прокляту, Що та повістка горя, сліз й біди... Вже не побачать очі більше мами й тата. Що не відчує милих тих обійм Від донечок-красунь,коханої Олесі, Їх відбере злощадно “градів“ грім - Грім пострілів ворожих на Донбасі.