Арсен Мірзоян - Поцілуй мене (slowed & reverb)

Пахне дитинство кострами, кругом іде голова. Скріплені просто руками зворушливі дружби слова. Є діти ті, що не плачуть - ті, що не просять на руки. Є діти ті, що не бачать i слухають в темряві звуки. Поцілуй мене, придивись! Кажеш: я не той, ти не та. Поцілуй мене, придивись, хто там?! Поцілуй мене, придивись! Кажеш: я не той, ти не та. Поцілуй мене, придивись, хто там?! Я знаю, що чорний - це колір; у кожного своя межа. Мій еталон просто вроди - просто душа. Не бачив, я чув, як ти плачеш. Я знаю це, навіть на смак. Припини сльози i дай мені руку, будем слухати в темряві звуки. Поцілуй мене, придивись! Кажеш: я не той, ти не та. Поцілуй мене, придивись, хто там?! Поцілуй мене, придивись! Кажеш: я не той, ти не та. Поцілуй мене, придивись, хто там?! Поцілуй мене, придивись! Кажеш: я не той, ти не та. Поцілуй мене, придивись, хто там?! Поцілуй мене, придивись! Кажеш: я не той, ти не та. Поцілуй м