Підсумки міжнародного тижня для України: Забагато амбіцій і Єрмака. А ще холодний душ і дідусь Фрейд

Наш зеленосяйний повертається із заокеанського турне. Думав, що зійде, як раніше: на хамстві й «пропєтлять». Не пройшло. Це добре, що наші союзники навчилися відділяти нашу злощасну владу від України й її героїчних Збройних Сил. Тому допомагати все ще готові, попри всі скандали й корупційні викриття. Але тепер уже на «медовий місяць» у стосунках сподіватися не доводиться. Так само й зростає кількість контролерів. Оперативно нам добавили ще одного. Зараз і американці, й ми очікуємо, чи після повернення Зе буде виконувати обіцяне, чи знову подивиться в очі Єрмаку й покотиться звичною похилою площиною? Бо і їм, і нам потрібні реформи, демократія, прозорість, антикорупція. Їм ще чесні звіти й хоч крихту нормальною людської вдячності та адекватної поведінка, а нам їхньої підтримки та допомоги для перемоги. Тільки цій нашій владі потрібне щось діаметрально протилежне… Трошки про ці завершальні штрихи вояжу та деякі узагальнення, а спершу ще й дещо про тих, хто гарантують Україні підтримку та повагу – про наші героїчні ЗСУ, цей запис. А я буду вам вдячний за численні перегляди, поширення, рекомендації, коментарі та вподобайки, якщо поділяєте мої висновки. Також, хто ще не підписався, запрошую до команди друзів моїх каналів у ютюб та телеграм.