“Сокира Перуна“. Перунова Рать

Ми знаємо звичаї свої Наказ батьків і вічні заповіти І віщий сон в тіні своїх лісів І шепіт трав в лугах і на галявах І шелест наших злаків в борознах Оброблених руками Росів І грай птахів і тупіт наших стад - Все наше тут! Могили предків бережуть кордони Стоять на роздоріжжях, наглядають Порядок зміни літ та чергування У рода поколінь, що зміну мають І душі предків у вогняних вихрях Поміж землею та вищой твердю Під час боїв справляють допомогу Дарують білим