Бузкова віть

БУЗКОВЕ *** Година вовка. За північ. Плюс три. Як остогидло почуття тривоги. Собі кажу: “ - Та плюнь і розітри!“ Та де там, Де там. Все волає проти. Ти завжди пахла, Як бузкова віть. А вигини!!! Це скрипка Страдіварі. І в мене досі полум’я горить, Коли тебе, Я, подумки, кохаю. Блискуче світло. Сонечко моє! Без тебе все огорнуте імлою. Безжальна доля, Про розрив верзе, Але я вірю, Буду ще з тобою. Та зараз, Тільки в пристрасному сні, Мою єдину, щиро я цілую. Молю, Господь, Ії ти поверни! Бо тільки нею, Божевільно марю. Вже котрий місяць, Проклята війна. Нутро згоріло. В серці сірий попіл. Курю нервово, Як же там... Вона? Чи набула, в країні іншій, Спокій? Я до-че-каю-ся. Я все переживу! Мене не вб’є Ворожа люта зграя. З Хароном, Двічі, Стікс перепливу. Війна - Моє кохання не