“Немає стерильності й треба загартовану психіку“. Бойова медикиня Юлія Мицканюк про три роки у ЗСУ

Юлії було 11 років, коли почалась Революція Гідності. Ще тоді вона вирішила, що не буде просто спостерігачем в країні, яку любить. Тому вступила в медичний коледж, щоб згодом стати бойовим медиком. Як тільки отримала диплом — пішла у військкомат, купила квитки в Донецьку область й вже там сказала батькам, що вона в зоні ООС. Майже три роки Юлія була бойовою медикинею “Едельвейсу“. Зараз через стан здоров’я перевелася до Чернівців, але планує повертатись. Чи була готова надати допомогу своєму першому пацієнтові та з якими травмами довелось стикатись — в інтерв’ю Юлії Мицканюк. 00:00 — Інтро 00:19 — Як потрапила на фронт у 19 років 1:38 — Як вплинула Революція Гідності 3:00 — Чому вирішила піти у військо 4:20 — Як відреагували батьки 6:03 — Різниця між тактичною і цивільною медициною 8:35 — Про дискримінацію у війську 11:50 — Сказала батькам правду про службу, коли поверталася з Донеччини 14:07 — Де застала повномасштабна війна 15:09 — Яким є день бойового медика 16:42 — З якими пораненнями працює на фронті 19:25 — Найскладніше у роботі 20:43 — Про роботу на стабпункті 21:34 — Про поранення і службу у військовому госпіталі 23:27 — Адаптація до тилу 25:26 — Реакція людей на військових і ставлення до ТЦК 27:33 — Про мотивацію служити