Очі

1933 рік, холодна весна, пік реформи хлібозаготівель в Південно-Східних регіонах України, тотальне винищення православних церкв та храмів, намагання підкорити український народ новій течії - атеїзму, безбожного розуміння світу. Маленька дівчинка Настуся намагається вберегти себе і свою сім’ю від катувань радянських спецпризначинців і залишити бодай крихту хліба для свого брата та сестри. Її мати знаходиться на межіі життя і смерті. Дівчина вперто не бажає скорятись на сторону агресора. В один із тих жахливих днів до них у хату приходять солдати НКВС і забирають останнє. Настуся намагається повернути своє зерно, але вже надто пізно...