попіл

Здавалось квіти вяли у її душі Здавалось серце спало в вічній мерзлоті Дикі вітри зірвали вітрила надій Щоб вона не плила в океані мрій Та доля зовсім не гірка Ось тобі моя рука Розвій цей попіл сірих днів На схилах скошених полів І викинь з голови сміття У тебе лиш одне життя Нарешті прикрий смуток її залишав І все навколо квітло коли цвіла душа Це все придумані проблеми, їх нема Життя бурлить на повну, молодість жива Палають очі голубі Щастя назавжди у тобі Розвій цей попіл сірих днів