Сергій Василюк (“Тінь Сонця“) - “Ген, в Карпатах“

Ген в Карпатах є старенька хата Оминають хату світлі сни Там і досі мати жде повстанця Жде свого синочка, жде свого синочка із війни Тільки друзі бачили в той вечір Як притис він руку до грудей Окропила землю кров гаряча І погасли очі, і погасла синява очей Не розкажуть їй карпатські кручі Що гроза над краєм знов стає Рано-вранці вербонька плакуча За повстанцем, за повстанцем сльози, сльози ллє Запис зроблено у національному музеї українського народного декоративного мистецтва н