«Справжня любов не минає» - Андрій Малярик

Світ, як великі гори, Люди, як димні шашки. З часом усе проходить, Як би не було важко. Люди клянуться людям, Це про любов переважно. З часом усе забудем, Як би не було страшно. Як би не було гірко, Життя розмалюй кольорово. Буває, що сохне гілка На дереві зовсім здоровому. На серці стріляють гармати, В ціло̀му життя дуже сонячне. Навчіться людей відпускати, Як би не було боляче. Забудьте ті рідні під’їзди, Бачитись не шукайте нагоди. Ваша людина десь їздить, Ваша людина десь ходить. Зіб