Пророческая песня кобзаря об Украине

У очах - печаль, на плечах - сума, В рідній стороні місця нам нема. Нашої землі - лиш по цвинтарах, Нашого життя - в німця батрака. Наші дівоньки - в турка хоромах, Наші старики - ген, по смітниках. Щедро родить хліб - наш багатий край, А зав’яжеш сніп - жидові оддай. Робим задарма, п’єм закрадене, Отаке життя наше праведне. Возлюбили ми демократію: Як же прокормить всю ту братію? Стали врешті ми українцями, Тільки не зведем кінці з кінцями. На своє життя нарікаємо, Тяжкії гріхи забуваємо. Источник І з більшовиком цілувалися, Над Святим Хрестом поглумлялися. Господи помилуй... Розорили Русь, Русь державную, Церков розп’яли православную. Господи помилуй... Оддали царя на закланіє, Нечистим жидам в поруганіє. Господи помилуй... Хлібчиком святим розкидалися, Божіїм церквам не вклонялися. Господи помилуй... Душі - без Христа, тіло - без поста, Євро