ODIN V KANOE Choven

І повзе ліниво човен, і гуркоче, і бурчить: Звідки взявся я — не знаю, чим прийдеться закінчить Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов дитя цікаво шепче і розпитує вона: Пр. “Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш? І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?“ Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве, Скали грозять, надять-просять к собі береги мене Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль! Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль. Кажуть, що природа-мати держить нас, як їм там тре, А в кінці мене цілого знов до себе відбере. Пр. Не один втонув тут човен та не кождий же втонув Хоч би й дев’ять не вернуло, то десятий повернув А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти! Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!“ הצג פחות השב І повзе ліниво човен, і гуркоче, і бурчить: Звідки взявся я — не знаю, чим прийдеться закінчить Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов дитя цікаво шепче і розпитує вона: Пр. “Хто ти, човне? Що шукаєш? Відк