Військова з «Азову» про знущання росіян над бранцями

У лютому 2015 року поблизу Широкиного 28-річний боєць “Азову“ Олександр Кутузакій, позивний “Кутуз“, разом із побратимом потрапив у засідку та загинув. У 2020 році його матір, Світлана Ворова, вирішила, що має продовжити справу старшого сина — та пішла служити до “Азову“. 24 лютого 2022 року вона зустріла у місті дислокації свого підрозділу, в Урзуфі. Після цього були 83 дні в бункерах “Азовсталі“, чотири місяці полону в Оленівці та ще п’ять — в тюрмі на території рф. Про умови утримання та знущання окупантів над бранцями Світлана Ворова розповіла в інтерв’ю Life in War. 00:00 Анонс 01:20 Про загибель сина та рішення йти в армію 03:37 Перший день війни 04:00 Азовсталь 05:22 Як готували їжу в бункерах 06:03 Вихід в полон 07:41 “Оленівка — це жах“. Про умови утримання полонених 09:35 Про знущання вертухаїв 11:05 Чим займалися в неволі 12:10 Чому позивний Світлани — “Грація“ 13:05 Чим годували бранців 13:50 Про допити та тортури 16:58 Вибух в Оленівці 18:38 Що допомогало триматись 21:01 Які фільми показували полоненим 22:00 “Говорити українською не дозволяли“ 22:22 За що потрапила в карцер 27:20 Змушували присідати до тисячі разів 28:23 Гімн Росії, Газманов та Бабкіна як тортури 29:12 “Дівчині відрізали волосся через те, що дивилася у сторону дверей“ 30:23 Про інформаційну ізоляцію 31:57 “Вас треба всіх згвалтувати, щоб нарожали нам росіян“ 32:49 Як дізнавалися про події в Україні 33:34 День, коли дізналися про обмін 35:35 Чим потішила себе, діставшись України 36:14 Про татуювання 37:36 Чому відчуває тривогу в метро