Зворушлива історія кохання...
Ранок…..Тиша…
Говориш тихо так ,привітно,і ніжно наче непомітно
Слова я слухаю твої ,здається,що ми десь удалині..
Ступаєм тихо ми до раю,і щастя не найдемо краю….
Та знаю я лише одне,для тебе це наступна є розвага..
Ну а для мене біль,нудьга і непомітна слава….
Всі заздрять навкруги ,з таким прожити все життя
Всі хочуть навіть без думок,та не завжди цікава річ буває
Добра й щира в ніч…..
Ми з раю тихо опускаємсь,і думаю собі :»Чому?»
Кохання то було чи зрада,чи думати мені бу