Фільм «Сон» про Тараса Шевченка - Український фільм | Українське Кіно (Ukrainian Cinema)

«Сон» — український радянський біографічний кольоровий художній кінофільм 1964 року, присвячений Т. Шевченку. Фільм знято режисером В. Денисенком на кіностудії ім. Олександра Довженка. Прем’єра відбулася у Києві 3 листопада 1964 року. У фільмі відтворено один з періодів життя Т. Г. Шевченка — від дитячих років до заслання. Засобами кіномистецтва автори фільму викривають «святих отців» — поборників темряви і мракобісся. Шевченко в фільмі — це людина, яка приходить до висновку про облудність релігії.[1] Насправді ж, завдяки виражальним кінематографічним метафорам, Шевченко постає перед глядачем не стільки як одноплощинний атеїст, скільки як справжній бунтар і гуманіст. Фільм, на думку французького дослідника, історика українського кінематографа Любомира Госейка, побудовано на зіставленнях і непрямій хронології, сучасне переплітається з минулим, сон —– із дійсністю: «Наприкінці цього новаторського фільму, який коригує попередні версії в бік національної свідомости, Шевченко проходить коридором, де один за одним з’являються персонажі його поеми. Можна бачити, як зі свого портрета виходить цар, котрий починає невимушену розмову з поетом, чия особиста трагедія полягає в тому, що він бачить себе —– і звільненого —– серед кріпаків. …Володимира Денисенка більше хвилює етичний бік героїв, їхня та їхньої країни доля в боротьбі за справедливість і добро. Він одним із перших у післядовженківському поколінні, хто накреслює нові шляхи, робить нові пролами в національній свідомості, випереджаючи Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка, Леоніда Осику, Івана Миколайчука».[2] Молодого Тараса Шевченка, автора крамольних віршів, викликають на допит. Замість пояснень, поет пише нові вірші, які присвячує безрадісній долі України. За «підбурливі» думки Шевченка віддають у солдати з забороною писати й малювати. Стрічка змальовує внутрішній стан митця в ті дні, його спогади про роки, прожиті в кріпацтві, роздуми про вітчизну, народ і свободу. Займає 95-ту позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. В ролях: Іван Миколайчук — Тарас Шевченко. Юрко Леонтьєв — малий Тарас. Дмитро Мілютенко — дядько Іван. Наталія Наум — Ядвига Гусиковська. Костянтин Степанков — Іван Сошенко. Михайло Державін — Карл Брюлов. Василь Дашенко — Венеціанов. Дмитро Франько — Василь Жуковський. В’ячеслав Воронін — Мокрицький. Іван Кононенко — Григорович. Володимир Гончаров — Енгельгардт. Юхим Копелян — Прехтель. Владислав Стржельчик — цар Микола 1. Анатоль Іванов — цар Олександр 1. Володимир Белокуров — Дубельт. Раїса Недашківська — Причинна. Микола Рушковський — Вільєгорський. Микола Гринько — дяк. Лев Перфілов — кріпак. Знімальна група Сценаристи: Дмитро Павличко, Володимир Денисенко Режисер-постановник: Володимир Денисенко Головний оператор: Михайло Чорний Художник-постановник: Микола Рєзник Композитор: Олександр Білаш Режисер: Ю. Фокін Оператор: Едуард Плучик Редактор: М. Ткач Звукооператори: Ростислав Максимцов, Анатолій Чернооченко Костюми: Катерина Гаккебуш Гример: М. Лосєв Монтажер: Т. Бикова Художники-декоратори: М. Арістов, Є. Парахоня Оператор комбінованих зйомок: Павло Король Художник комбінованих зйомок: М. Полунин #українськекіно #фільм #ТарасШевченко Щоб отримувати сповіщення про нові відео - натисніть дзвіночок 🔔 поруч з кнопкою 🔴 Підпишіться на канал - 🔴 Читайте про Україну та все українське - 🔴 Підпишіться на Telegram -