Павло Дворський “Смерекова хата“ 2001

Павло Дворський співає свою пісню «Смерекова хата» на слова Миколи Бакая З ювілейного концерту “Стожари“ 2001 (Київ) СМЕРЕКОВА ХАТА Наснились мальви, рута-мята І скрип криничний журавля, І смерекова отча хата, Яку давно покинув я. Наснився сад в веснянім цвіті, Струнка смерічка край воріт, І найрідніша в цілім світі Матуся сива надворі. Приспів: Смерекова хата, батьківський поріг, Смерекова хата - на крутій горі. Як прийду до неї, коліном припаду, Грудочку землі святої до вуст прикладу. Вона як пісня - серцю мила, Старенька хата край села. Війна її вогнем палила, Але спалити не змогла. Кришились грізні блискавиці І грози падали не раз, Вона стоїть немов із криці І кожен день чекає нас. Приспів Спішу до неї мов лелека, Простори кинувши до ніг, Несу любов свою з далека, Яку назавжди я зберіг. Дитячих літ моїх колиска, Моя порадниця свята, Вона як доля - рідна й близька, Миліш її ніде нема. Приспів (2)