Віддай мене, мати, за кого я скажу

‒ Віддай мене, мати, за кого я скажу, / Сім раз на день буду бита, нікому не скажу. / 2 Ой віддала мати, за кого я хтіла, / Засвистіла нагаєчка коло мого тіла. / 2 Нагайка свистіла, аж ся вигинає, / Білий рушник від слізочок та й не висихає. / 2 Іде мати в гості, в ворота ступає, / Сидить дочка на порозі, синці оглядає. / 2 ‒ Доню моя, доню, що ж тебе боліло, / Що все тіло почорніло, а личко змарніло? / 2 ‒ Мамо ж моя, мамо, я була у полі, / Вчора я ходила в поле, покусали бджоли. / 2 ‒ Доню моя, доню, ой що ж то за бджілка, / Чом вона не покусала, як ти була дівка? / 2 ‒ Вона не кусала, бо права не мала, / А тепер вона кусає, бо вже право має. / 2