Красивая песня. Девушка поет. Ніч яка місячна, зоряна ясная

Ніч яка місячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай; Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Сядем укупочці тут під калиною, I над панами я пан! Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелеться в полі туман. Ти не лякайся, що ніженьки босie Вмочиш в холодну росу, Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу.