Саня друг, я пишу тобі лист
Тому, що вже давно тебе не чув, не бачив.
Сто років вже пройшло з того часу, як ми, колись
Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.
Кухня в хрущовці, розмови до ранку.
Форточка закрита целофановим кульком.
Ніколи не кінчалися пиво і таранка,
Походи у ларьок з пожмаканим рубльом.
Давай повернемось у своє місто, з якого втікнути так хотіли.
Давай одягнемо потерті джінси, в яких у школу нас не пустили.
Давай послухаєм старі касети, які нас жити і любити вчили.
По іменах згадаєм всіх друганів ще, які тоді занадто швидко жили.
Знаєш, час втікає, як вода -
І способу інакшого ми поки що - не знаєм.
І набагато тихше тече життя ріка,
Як що ти свого друга часто зустрічаєш.
Не бери свій мобільний, а краще - два пива,
А потім зашлемо за добавкою гінця.
Дружба це тоді, коли сльози у мужчини!
Дружба це тоді, коли мужчини до кінця!
Давай повернемось у своє місто, з якого втікнути так хотіли.
Давай одягнемо потерті джінси, в яких у школу нас не пустили.
Давай послухаєм старі касети, які нас жити і любити вчили.
По іменах згадаєм всіх друганів ще, які тоді занадто швидко жили.
Давай повернемось у своє місто!
Давай одягнемо потерті джінси!
Саня - друг, я пишу тобі лист.
Саня - друг, я пишу тобі лист.