LELÉKA - долина широка

Ой піду я на долину, Подивлюсь я на калину. Долина широка, Калина висока, Аж додолу гілля гнеться. А під тою калиною Стояв козак з дівчиною, Дівчинонька плаче, Сльози проливає, Свою долю проклинає: “Ой якби я була знала, Не йшла б заміж та гуляла У рідного батька, У рідної неньки, Як мак-квітка розквітала. А тепер я мушу знати, Тебе любий проклинати І твою родину, І батька і мати, Своїй долі дорікати.” Ой піду я на долину, Ше раз гляну на калину, Долина широка, Калина висока, А я стою одинока.