Кость Москалець - ІРИСИ

ІРИСИ І Прийдуть, як віщий сон, іриси сині, торкнуться там, де риси навісні, де ліній долі ніжне павутиння заплуталось безбожно навесні. ПРИСПІВ: Сині твої сни, ніжні губи, карі очі; я тебе лю, доторкнутись хочу. Тільки ця ніч - а вже завтра буде пізно, забере тебе з собою швидкісна біда залізна. ІІ І галактичний пил над головою, і лон глибоких золотий пилок відіб’ються солоною луною закушених, мов губи, пелюсток. ПРИСПІВ. ІІІ Побачивши тебе, як тінь, легкою в останній день безпутньої весни, ламаютьс