І серед тих дорог де горе все блукає між зрізаних гілок війною їх души все чекають …

Земля не спить і мерзле листя покриває сніг. І вітер гне з морозом расторопно дерев понівичених струн. І не лунають в унісон птахів забуті співи. І лише стон , землі розбиті рани. І серед тих дорог де горе все блукає між зрізаних гілок війною їх души все чекають у кожну мить останній подих залишає і все повторюється знов і біль не полишає Душі прикован сілуєт до тіла як кайданам і ми не спим бо десь чикає мама!!!
Back to Top