“НОВА ХВИЛЯ“ УКРАЇНСЬКОГО КІНО: магічний реалізм, гумор, інтертекст, операторські фокуси

ретроспектива українських фільмів, за які не соромно. пишіть у коментарях, кого ще ви б зарахували до нашої “нової хвилі“. фільми, згадані у відео: “ядерні відходи“ (мирослав слабошпицький, 2012) “плем’я“ (мирослав слабошпицький, 2014) “кров’янка“ (аркадій непиталюк, 2016) “припутні“ (аркадій непиталюк, 2017) “дике поле“ (ярослав лодигін, 2018) “коли падають дерева“ (марися нікітюк, 2018) “вулкан“ (роман бондарчук, 2018) “додому“ (наріман алієв, 2019) “мої думки тихі“ (антоніо лукіч, 2019) “атлантида“ (валентин васянович, 2019) “безславні кріпаки“ (роман перфільєв, 2020) бонус: “крик“ (мікеланджело антоніоні, 1957) “червона пустеля“ (мікеланджело антоніоні, 1964) “київські фрески“ (сергій параджанов, 1966) “камінний хрест“ (леонід осика, 1968) “колір граната“ (сергій параджанов, 1969) “дивніше, ніж у раю“ (джим джармуш, 1984) “мрець“ (джим джармуш, 1995) підтримати канал: 4149 4991 3952 0181 #кіно #огляд #українське_кіно #нова_хвиля #кінокритика #критика #атлантида #васянович #слабошпицький #нікітюк #лукіч #бондарчук #непиталюк #лодигін #алієв