Ніч яка місячна - Українська народна пісня (Караоке)

Ніч яка місячна - Українська народна пісня Автор: Старицький Михайло Петрович (народний варіант) Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупі ми тут під калиною - I над панами я пан! Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелеться полем туман. Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить: Он на стрункій та високій осичині Листя пестливо тремтить. Небо незміряне, всипане зорями, - Що то за божа краса! Перлами ясними ген під тополями Грає краплиста роса. Ти не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Тепло - ні вітру, ні хмар: Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, як жар. Ти не лякайся, що можуть підслухати Тиху розмову твою: Нічка поклала всіх, соном