«На виплату за ногу я купив машину». Війна і мир командира Громова

На війну він пішов у 17. Воював на Савур-Могилі, у Вуглегірську, Дебальцевому, Зайцевому та Пісках. Став сапером, розвідником та командиром взводу. Прослужив шість з половиною років, втратив ногу та знайшов кохання. Максиму Громову зараз 24 і він вперше святкує Новий рік «на гражданці». «Не та зараз армія, не та десь починаючи з 2017-го. Я перетравлював-перетравлював настоящу армію і не перетравив. Поняв, що прийшов час її покинути». Про перші кроки та дні після дембелю. Про дружину навідника-оператора БМ