Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.
Мам,
Ти мене вибач шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Я може трохи пізно став її розуміти
І не часто дарував на день народження квіти.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
Але тепер коли вона мене обіймає
I разом із татком щось про внучку питає
Я з радостю плачу що маю живих батьків