Дмитро Гнатюк Марічка/Пісня про Марічку

Слова: Михайло Ткач Музика: Степан Сабадаш В’ється, наче змійка, неспокійна річка, Тулиться близенько до підніжжя гір. А на тому боці, там живе Марічка, В хаті, що сховалась у зелений бір. Як із хати вийде, на порозі стане - Аж блищить красою широчінь ріки. А як усміхнеться, ще й з-під лоба гляне: “Хоч скачи у воду“ - кажуть парубки. Не питайте, хлопці, чом я одинокий Берегом так пізно мовчазний ходжу. Там на тому боці загубив я спокій І туди дороги я не знаходжу. Та нехай сміється неспокійна річка, Все одно на той бік я путі знайду: “Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко, Я до твого серця кладку прокладу.“ В’ється, наче змійка, неспокійна річка, Тулиться близенько до підніжжя гір. А на тому боці, там живе Марічка, В хаті, що сховалась у зелений бір. Поділитись сторінкою: FB