Кохання....

Зворушлива історія кохання... Ранок…..Тиша… Говориш тихо так ,привітно,і ніжно наче непомітно Слова я слухаю твої ,здається,що ми десь удалині.. Ступаєм тихо ми до раю,і щастя не найдемо краю…. Та знаю я лише одне,для тебе це наступна є розвага.. Ну а для мене біль,нудьга і непомітна слава…. Всі заздрять навкруги ,з таким прожити все життя Всі хочуть навіть без думок,та не завжди цікава річ буває Добра й щира в ніч….. Ми з раю тихо опускаємсь,і думаю собі :»Чому?» Кохання то було чи зрада,чи думати мені бу