Песня о верности из к/ф “Софья Грушко“

Пісня про вірність Музыка: Б. Буевский Слова: Н. Сиренко Білі хмари, в синім небі хмари, Линуть лебеді до сонця в парі, Осінь їм серця гарячі студить, В душі неспокій тривогу будить. А позаду в них одна лебідка, Біля неї лебедя не видко. Падають в холодні трави сльози, Неначе тихі досвітні роси. Приспів: Де ж він, де ж він, білий лебідь? Жде його лебідка в небі, Жде, чекає і чекати буде, Таке б довіку кохання людям! Лебедю тому летіть несила - Грози б’ють, ламають йому крила. Бурю найлютішу він здолає, Лебідка вірна його чекає. Приспів: Де ж він, де ж він, білий лебідь? Жде його лебідка в небі, Жде, чекає і чекати буде, Таке б довіку кохання людям! (третий куплет в экранную версию не вошел) Знають люди - зійдуть тихо квіти, Зелен-ряст і проліски блакитні. Крига на Дніпрі під сонцем скресне, Весна прилине, життя воскресне.