Повсталий степ

ПОВСТАЛИЙ СТЕП Досі степ гуде луною Грізний брязкіт сталі. А над степом клич «за Волю!» В бій веде повсталих. Не за славу — за свободу, Не на смерть, а в Ирій Йшли сини свого народу — Молоді та щирі. Всі за батьком отаманом — На багнет «червоних»! Вкриє поле кров тиранів Залунають дзвони. Але ворог йшов стіною. Звір той не втомився Степ багрянів під ходою У крові втопився. За спиною хата рідна — Ворогу не взяти. Та у серці Україну Не закриють ґрати. Громом вдарив долі постріл: «Брати, прощавайте як до волі доживете від мене вітайте». Спи спокійно, отамане, Спи і не турбуйся Вже і куля не дістане, Коні не спіткнуться. Спи спокійно, батьку рідний, Ми не підведемо, Пройдемося по Вкраїні Ворога доб’ємо.