Ольга Богомолець. Ой, Андрійку.

Ой, Андрійку, де ж були мої очі, Що твоє серденько не чекає ночі? Як ти будеш їхать конем по дорозі, Серденько, побачиш ти мене у тривозі. Повертай ти коня, коня вороного, Бо на всьому світі люблю тя одного.