Музика, текст — Ліза Жарікова
Зведення — Євген Коляда
Дизайн обкладинки —
Запис — SoudPlant Studio
дощ — як небесна трава
щойно скошена
тиша дзвінка степова
грім виношує
небо проросле униз
зерна дрібні розсипає і чисті
вікна і двері щільніш зачини
нам не забути з чиєї вини
вітер гуляє покинутим містом
чекання згорнулося калачиком
нічого не їсть
нічого не хоче
сонце — прострелений м’ячик
треба підклеїти скотчем
ще мить і зів’яне день
сумує солдатик з олова
що двічі ніхто
не увійде
в одне і те саме полум’я
доля додолу впаде
світлим попелом
струсиш її і підеш
ніччю вхоплений
квіти ростуть вогняні
з неба забутого неба чужого
хто ти мені
вже тепер не мені
вікна і двері гортай потайні
небо пробачить тобі перемогу
чекання згорнулося калачиком
нічого не їсть
нічого не хоче
сонце — прострелений м’ячик
треба підклеїти скотчем
ще мить і зів&