У Запорізькому театрі молоді прозвучав «Голос тихої безодні». Так називається моновистава за п’єсою Неди Неждани. Драматург звертається до теми Голодомору, але сюжет будує не на фактах, не на статистиці, а в першу чергу – на внутрішніх перетвореннях людини. Це розповідь про жінку, яка у своїх стражданнях мріє розкрити крила. Більше – у репортажі наших журналістів.