Анатолій Хромов Впусти додому

Коли зима з’їдає осінь І вечори приносять втому Холодні руки тихо просять Впусти, впусти мене додому Бо добре пам’ятаю досі Спокуси теплий аромат І ця холодна, пізня осінь Мене покличе в райський сад Де губи смакували роси, Тремтіння збуджених грудей І ми не знали слова «досить» І ми ховались від людей В малій кімнаті на Фонтані Де зранку холодно від моря Хіба я думав, що востаннє Стоятиму з тобою поряд Чи знав тоді, що вкриюсь снігом Чи думав, як на самоті Чекатиму твою відлигу З’їдаючи короткі дні М