Мар’яна Садовська “Да забіліли сніги (Бурлацька)“

Да забіліли сніги При битій дорозі, Ой, да при крутій горі. Да заболіло тіло Бурлацькеє біле, Ой, да в чужій стороні. Да й ніхто не заплаче по білому тілу, Ой, по бурлацькому. Да ні отець, ні ненька, ні брат, ні сестриця, Ой, ні жона його. Ой, да тільки заплаче, гірко заридає, Ой, товариш його. Да, брате ж, мій брате, вірний товаришу, Ой, скоро я ж умру, Да зроби ж мені брате, вірний товаришу, Ой, з клен-древа труну. Поховай мене, брате, вірний товаришу, Ой, у вишневім саду. Да в вишневім садочку, на