Мертвые сраму не имут… Це так. Це правда... Андрій Малишко. Аудіовірш #віршіукраїнською

“Мертвые сраму не имут…Це так. Це правда...“ - вірш Андрія Малишка (1912-1970) з серії поезій “Вірші з шухляди“. *** Мертвые сраму не имут… Це так. Це правда. Сорому не ма’, Отой, кого хльостала ніч німа Пожарами та кулями до смерті, Ятрила болем і в тяжкій сльозі Лице вмивала, била у грозі, А він підводив очі щиро-вперті, І відступали горе і зима. Це справді так. Той сорому не ма’. Той сорому не має у житті, Хто у тяжкі, в часи лихі оті Із голоду опухши в чорну днину, Шкуринки чорної трагічний дар Ділив на батька й на малу дитину, А сам вмирав, великий хлібодар Кістлявими руками обома Обнявши землю. Сорому не ма’… Того болючий сором не опік, Хто в лиховісний тридцять сьомий рік Конав у тюрмах за єдине слово, Проказане у чесній гіркоті, За колосок узятий випадково, Чи за один буряк — на Воркуті, Чи за огнистий спів — німа тюрма, Ні, ні, це так! Той сорому не ма’! Але хто жив на злобній клеветі, В доносиках кривавих мив долоні, Хто жертви, будучи на смертнім сконі, Нові шукав і розпинав в житті, — Того нащадки вивергнуть із гробу, І той язик, затруєний в злобі, І кров його собачу, і подобу, І прах, і попіл в соромі й ганьбі. Хто владу мав і в муках тішив зір, Як Бог решотками кував Сибір, Засланців слав і слідкував за ними Очима хижими і кам’яними, І кров точив, як воду, задарма, Серця палив з фальшивого завзяття, Тому не обібратись сорома, І смерть — прокляття, Й вічна ніч — прокляття! -------------------------------------------------- Якщо Вам до душі ідея каналу та Ви маєте змогу і бажання підтримати його невеликим донатом, то це можна зробити одним зі способів: Mono: 5375 4141 3026 7338 Спонсорство на YouTube: Patreon: Буду вдячний, так я зможу зробити більше і краще. Але не забуваймо про пріоритети - в першу чергу мусимо підтримувати ЗСУ! Дякую! Вітання з Харкова! #віршіукраїнською #поезія #аудіовірш #українською #українськийютуб