«Ми всі “трьохсоті” — і далі працюємо». Як поранені військові повертаються на передову / hromadske

«Вальдемар» із київської тероборони зазнав поранення під Харковом на початку липня. А вже наприкінці місяця ми зустрічаємо його на тренувальному полігоні. Він — командир мінометного розрахунку. «Дві з половиною години над нами орки танцювали, думали, що ми вже всі мертві», — розповідає командир. Після того бою всі його бійці вийшли пораненими: хтось контужений, хто без ніг або рук. Але частина знову повернулась у стрій і нині тренується неподалік позицій. Потренуються — і назад у бій. «Коли тільки почалась війна, ми вчилися самі, безпосередньо на фронті. Люди вчаться дуже швидко, бо немає часу довше», — каже інший командир, «Нафаня». Більшість із тих, що тренуються тут на полігоні, уже були в боях. Тепер вони підвищують кваліфікацію, когось із піхотинців перевчають на артилеристів. «Два дні, а потім на нуль», — відповідає нам інструктор «Дядя Слава» на питання про те, як швидко він готовий навчити бійця стріляти з СПГ. Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси: