Геля Зозуля - колягаля

Коля каже сердце коле Галю йди поможи!» Галя Колі не поможе, Хоч, шо хоч їй кажи. Вона не хоче, Вона не може, Йому лиш Бог тепер поможе. Вона не хоче, Вона не буде, Вона про нього геть забуде. «Галю, мила, ну згадай же Як ми разом були!» Галя каже: «Не згадаю! Йди гуляй й не тужи! А я не помню, А я забула, А може того і не було… А я не помню, А то не я, То гірка до денька моя» Їх звела гіркая доля І ще капля алкоголя. Але Коля ще не знає, Галя ніц не пам’ятаааає… Не пам’ятає… І не згадає, Вона забула, Бо того всього і не було! Вона забула, То не вона, І то вже не її вина! Вона не хоче, Вона не може, Йому лиш Бог тепер поможе! Вона не хоче, Вона не буде, Вона про нього геть забуде! І не згадає Вона забула Бо того всього і не будо Вона забула То не вона І то вже не її вина Вина випила вона… Коля, така в тебе доля! Галя колі не поможе, Бо тепер вона не може, Бо тепер немає сили, Що б у неї не просили, Навіть якщо Колі коле!