Богдан Сташків. Сумний без тебе світ....wmv

Я згадую вечірнє місто, там у старенькому кафе. Де пінилось вино іскристе, доля дала мені тебе. Я водоспад волосся твого, тоді у мріях цілував. Краплину смутку неземного, мені твій погляд навівав(гм-м) Твоїх очей мені ніколи не забути, і поцілунків цвіт Мені тебе уже назад не повернути,сумний без тебе світ, прогр. Життя немов бурхливе море, кидало нас між берегів Тебе моя єдина зоре, беріг у ньому як умів. Та лихо перетнуло долю, пішовши в небо голубе Лишила ти маленьку доню, у ній я пізнаю тебе(га-а-а)