....5-та ранку, мені не спиться, до пляжу дві хилину ходу, ноги самі несуть до моря, світанок такий, що хочеться у нього поринути. Лиш тільки очі не встигаю відкрити, в думках передчуття ударів хвиль по тілу, як прохолодне ранкове покривало накриває...і бігом...бігом ..бігом..з головою пірнути..а тут, ось таке, не зайти і не поплавати...і наче страшно і не дуже...і не сьорфер я, та дошки немає щоб осідлати такі рожки..але всеодно гарно. Можна просто лягти на пісочку і чекати, як море омиватиме спочатку ні