Павло Степанович - Ніч яка місячна, обр. П.Степановича

Павло Степанович - Ніч яка місячна, обробка для гітари П.Степановича Ніч яка, Господи, місячна, зоряна, Видно, хоч голки збирай! Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Сядемо вкупі ми тут під калиною, І над панами я пан... Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею Стелиться полем туман. Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить? Он на стрункій та високій осичині Листя пестливо тремтить. Небо незміряне всипане зорями – Що то за Божа краса! Перлами ясними он під тополями Грає краплиста роса. Ти не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках віднесу. Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько: Тепло – ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, як жар. Ти не лякайся, що можуть підслухати Тиху розмову твою: Нічка приспала всіх та сном окутала – Ані шелесне в гаю! Сплять вороги твої, знуджені працею, – Нас не сполоха їх сміх... Чи ж нам, окраденим долею нашою, Й хвиля кохання – за гріх? Виклик , Михайло Старицький, 1870 26 /05 /2022 Kyiv / Ukraine