«НЕМАЄ БОГА?!»
«Немає Бога!» — так сказав солдат,
Який під час війни утратив жінку.
Над нею познущався злісний кат,
Вона ж була ні в чому неповинна…
«Немає Бога!» — вигукнув юнак,
Помер у нього братик наймолодший.
Маленького нещадно знищив рак,
Забравши паралельно купу грошей.
«Немає Бога!» — крикнув інвалід,
Від нього відвернулася родина.
«Немає Бога!» — чулося услід
Від жінки, що свого ховала сина…
«Є Бог!» — проказує вояк,
Вернувся щойно він з передової.
За кілька метрів вибухнув снаряд,
А він живий прийшов із поля бою.
«Є Бог!» — вигукує вдова,
Хоча крізь сльози
...дивиться у небо.
Для неї втіхи більшої нема,
Як те, що знає Бог її потреби.
«Є Бог» — повторює хлопчак,
В п‘ятнадцять років тяжко онкохворий.
Покаявся він щойно у гріхах,
Сміливо дивиться у вічі горю.
«Є Бог!» — каліка прошептав,
Без рук, без ніг у світ цей народився,
Та радість вічну якось він пізнав,
Став Богові із вдячністю молитись.
Є Бог? А чи таки нема?
Подумай сам, дай відповідь для себе.
Там, де нема Його, лиш зло й пітьма,
Й не посміхається зірками небо.
А там, де Він, там в душах світло й мир!Show more